Чан-Чан був столицею імперії Чиму (900-1470), розташованою у долині Моче, Трухільйо, Перу. Воно було найбільшим містом в Південній Америці до приходу інків. Розтягнувшись на двадцять квадратних кілометрів, місто складалося з дев’яти прямокутних цитаделей, оточених земляними стінами. У цих цитаделях були храми, житла, склади, резервуари та цвинтарі, розташовані навколо громадських майданчиків. Стіни з глини були прикрашені абстрактними мотивами чи антропоморфними та зооморфними узорами.
Чан-Чан був найбільшим містом в Південній Америці до приходу інків, а також найбільшим містом з глини у світі.
Місто було вражаючим прикладом планування міста з ієрархічно розташованими будівлями, промисловими і архітектурними зонами, і витонченою системою орошення. Це дійсно рідкий приклад планування міста, який чітко вказує на політичні та соціальні зони. Більше того, інженерія чиму була настільки розвиненою, що їхні техніки орошення були відкриті в Європі та Північній Америці наприкінці 19-го століття.
Знаходячись у умовах узбережжя пустелі, місто повинно було забезпечувати воду для своїх садів з річок Чікама та Моче. Хоча немає доказів писемної мови чи детальних вимірювань, люди чиму зуміли побудувати канал між двома долинами, що відділені одна від одної на 50 кілометрів. Тим не менш, рухома земля відвела інженерів чиму від проекту близько 1300 року. Таким чином, сектор сільського господарства користувався Курентом Гумбольдта, який піднімав вітаміном навантажену воду на поверхню океану.
Чимо-інкська імперія, де розташовувалось Чан-Чан, відома також своєю унікальною керамікою, що відображала природні образи та символіку. Їхня мистецька спадщина передала нам не лише побудову вражаючих міст, але й глибокий зв’язок з природою та віру у важливість балансу між людьми та оточуючою довкіллям.
Найдорожчі особняки знаменитостей
