Народна архітектура, с. Чичмани

Чичмани (словац. Čičmany) – невелике гірське село в Жилінському краї на півночі Словаччини. Воно лежить у Стражовських горах, біля витоків річки Райчанка, на висоті приблизно 655 м над рівнем моря – це одна з найвисокорозташованіших громад району Жиліна.

Тривалий час (з 1272 року) це було звичайне карпатське поселення з господарством, прив’язаним до ландшафту: землеробство, розведення худоби й особливо вівчарство (у тому числі виробництво овечих продуктів). У складні періоди люди шукали додаткові заробітки, а згодом – сезонну чи постійну роботу за кордоном, через що населення поступово скорочувалося>

Цікаво, що «відкриття» Чичман для ширшої публіки пов’язують із хвилею інтересу до народної культури наприкінці XIX століття. Зокрема, село стало помітним завдяки архітектору Душану Юрковичу та етнографічним презентаціям того часу. Чичмани – село, де орнамент виходить на вулицю: біле по темному, як мереживо на дереві.

Також були збережені місцеві фольклорні костюми, танці та місцева народна музика села. На початку XX століття Чичмани пережили кілька масштабних пожеж — особливо руйнівними були 1907 і 1921 роки. Попри спокусу перейти на муроване будівництво, значну частину житла відбудовували знову з дерева, зберігаючи традиційну форму. Щоб уберегти цей унікальний ансамбль, у 1977 році нижню частину села з найціннішими об’єктами оголосили пам’яткоохоронною територією – її часто називають першим у світі резерватом народної архітектури такого типу.

Чичмани — це не декорація й не «музейне містечко». Тут і сьогодні є звичайне сільське життя, а поруч із охоронюваними будівлями можна побачити двори з квітами, городи, господарські дрібниці — усе те, що робить фото не листівкою, а історією про реальне місце.