Знаходячись в регіоні П’ємонт Турину, Італія, на горі Піркіріано, Сакра ді Сан-Мікеле є одним з найдавніших абатств в Італії та Європі. Саме абатство має як мінімум тисячолітню історію, а саме місце його розташування ще старіше.
Історики вважають, що перед абатством на його місці існував військовий форт, побудований римлянами. Форт служив точкою спостереження, спостерігаючи за дорогою між Галією та Італією. Після падіння Риму лангобарди, які поселились у регіоні, також побудували ще одну фортецю, щоб захищати себе від франків.
Хоча про ранні роки існує дуже мало відомостей про абатство, те, що ми знаємо, ми дізнаємося з щоденників монаха, який там мешкав. За словами монаха, будівництво Сакри ді Сан-Мікеле почалося приблизно наприкінці 900-х років і закінчилося на початку 1000-х років. Більше того, крипта під абатством також вказує на сліди раннього візантійського стилю, що є ще одним підтвердженням старовинності абатства.
Абатство поєднує в собі елементи готичного та романського стилів архітектури. Висота та розмір споруди, її вежі, вікна та внутрішнє кам’янівництво роблять Сакру ді Сан-Мікеле дуже впечатлюючою. Більше того, по боках сходів у комплексі, званому Сходами Мертвих, є скелети і гробниці померлих монахів.
Будівництво Сакри ді Сан-Мікеле належить до культу Архангела Михаїла. Було традицією серед культовців будувати свої релігійні споруди на високих місцях, куди мало хто міг досягти.
Невдовзі після будівництва абатства воно ще більше розширилося під управлінням бенедиктинців. Вони додали більше веж та кімнат, підвищили висоту споруди та забезпечили притулок монахам до 1622 року. На початку 17-го століття бенедиктинці залишили абатство, яке залишалося покинутим понад 200 років.
З наказу Папи Сакра ді Сан-Мікеле пройшла обширні реставрації на початку 19-го століття. Внаслідок цього монахи знову заселили абатство. З тих пір абатством управляють росмініани, і воно стало однією з найпопулярніших релігійних споруд в Європі.
Сакра ді Сан-Мікеле справді один із найвражаючіших прикладів середньовічної архітектури. Більше того, воно стало культурною іконою. Велетенська статура абатства стала натхненням для однієї з найкращих книг усіх часів: Ім’я троянди Умберто Еко.
Раніше, ніж стати відомим архітектурним дивом, Сакра ді Сан-Мікеле була свідком різноманітних етапів історії, від римських фортів до монастирського життя. Ці пізнані обставини додають глибину та вагу кожному кутку абатства, яке стало символом спокою й спокою в серці гірських вершин, як невичерпні джерела мудрості та історії.
Острів Åstol: Мальовниче Шведське Містечко
