У 2019 році під час фестивалю “Алея Муралів” в Авдіївці художник Олександр Брітцев створив стінопис під назвою “Ріка життя”. Ця робота прикрашала один із місцевих будинків, несучи в тоді прифронтовому місті глибокий символізм і натхнення. Однак після 2022 року будинок, як і більшість міста, сильно постраждав від артобстрілів і пожеж. Здавалося б, доля малюнка була вирішена.
Та “Ріка життя” виявилася напрочуд стійкою. Попри пошкодження, основна частина роботи вистояла, а місцеві мешканці вже під обстрілами і без участі Брітцева відновили згорілі фрагменти, додавши новий сенс цьому творінню. Це виглядало, як справжній акт відновлення не тільки будинку, але й надії.
Навіть після руйнування значної частини міста і повної окупації, на нових фотографіях з Авдіївки видно: стінопис ще живий. Він нагадує, що життя, яке ми ведемо, і свобода, яку захищаємо, залишаються невловимими для ворога.
З соцмереж відомо, що Брітцев, рятуючи свою родину від обстрілів, перевіз їх в іншу область і там наніс фрагмент “Ріки” на іншу невеличку стіну. Таким чином утворивши ще більш потужний меседж. “Ріка життя” стала символом того, ворог може отримати наші будинки, але те, за чим він приходив насправді – ми, наше спільне життя, – його не можна просто так вхопити. Воно, як ріка, тече крізь трагедії та біль, всією Україною, але не піддаючись руйнівним намірам агресора.
Цей жест – свідомий чи підсвідомий – додає новий сенс: “Ріка життя” тече Україною, залишаючи ворога ні з чим. Її не зупинити, не придушити і не змусити підкоритися.
Трошки рефлексій на цю тему в притаманній для Твітера стилістиці:
А ось відео від окупанта, коли він зайшов в Авдіївку і побачив мурал Саши Брітцева:
– О, красіво: бабьонка нарісована – ще в совєтскому союзє навєрняка.Останнє красиве, про що ці обригани чули – це байки про совєтський союз… https://t.co/vVGJEFXgvN pic.twitter.com/eCoJG8Ko1m
— пан Голуб – Науковець (@madgolub) October 18, 2024
Кришталевий палац в Лондоні
Бульвари: як треба облаштовувати
