Кастелло Гауді ді Гросіо – це унікальний замок, створений чоловіком на ім’я Нікола ді Чезаре, що проживає у місті Гросіо, Сондріо, Ломбардія. Замок отримав свою назву через схожість з відомим Каса Батльо, розробленим Антоні Гауді. Ді Чезаре почав будувати свій дуже особистий замок на скельному гірському схилі Гросіо в 1981 році. Він понад 40 років працював над цим детальним проєктом, прикрашеним численними мозаїками, скульптурами та фонтанами.
Ді Чезаре був кухарем і залізничником, який переїхав до Гросіо з Абруццо в 1970-х роках. Потім він почав прикрашати голу гірську схилість перед своїм будинком як своєрідний відпочинок поза роботою. Він продовжував розвивати свій замок без будь-якого плану, лише користуючись своїм творчим почуттям та самоосвіченою архітектурною інтуїцією. Пізніше його називали Гросійським Гауді, навіть якщо він навіть і не знаходився в курсі про Каса Батльо Гауді.
Архітектор Кастелло Гауді ді Гросіо, Нікола ді Чезаре, працював понад 40 років, спонтанно створюючи свій капризний замок. Однак будівництво ще не завершилося, оскільки Ді Чезаре збирається продовжувати свою творчість, доки живе.
Мозаїчне вкриття цієї капризної структури безперечно є найцікавішою рисою замку. Під час створення цього шедевру Ді Чезаре в основному використовував матеріали зі скла від розбитих пляшок або автоліхтарів, які він знайшов у місцевості. Окрім мозаїк, структура складається з кількох стежок, печер, арок, ваз та 207 сходинок.
Унікальність Кастелло Гауді ді Гросіо полягає не лише в самому будинку, а й у його впливі на місцеве співтовариство та туристичну привабливість міста Гросіо. Творчість Ніколи ді Чезаре стала невід’ємною частиною культурного обличчя регіону, надаючи йому новий шар історії та символіки. Цей замок виявився не просто будівлею, але і витвором мистецтва, що запрошує до роздумів про творчий потенціал людини та її здивувальну здатність перетворювати оточуючий світ на щось більше, ніж просто буденність.
