Голубині домики: символ статусу, що сягає своїм корінням до середньовічної Європи
Голубині домики, або колумбарії (латинською), колівер-хаузеси (англійською), дукути (шотландською) – це споруди, призначені для житла голубів. Ці будівлі служили як багатоповерхові будинки для сотень голубів, що відтримувалися з різних причин, головним чином як джерело їжі. У деяких культурах, особливо середньовічної Європи, володіння голубиним домиком було символом статусу і влади та, відповідно, підконтрольно законом. Цим особливим привілеєм користувалися лише дворяни, відомі як ’droit de colombier’. Лорди часто демонстрували своє право тримати голубів, розташовуючи домики вигідних місцях на своїх землях, таких як близько до доріг або поряд з головним входом до своїх резиденцій.
У деяких культурах, зокрема середньовічній Європі, володіння голубиним домиком було символом статусу і влади

Голубині домики можуть бути побудовані з будь-якого матеріалу (хоча ранній тип – виключно камінь) та бути самостійними спорудами або частиною вже існуючої споруди. У середньовіччі здебільшого голубині домики були великими, круглими спорудами з каменю і з завершенням у вигляді гострих дахів. Також, навіть якщо це було не так поширено, існували дерев’яні голубині домики, які мали прямокутну, квадратну, або навіть багатокутну форму та споруди з купольним дахом. Внутрішні стіни голубиних домиків були викопані в гнізда для голубів, кожне з яких могло розмістити пару птахів. Кількість отворів всередині визначалася площею власної земельної ділянки власника. Зазвичай було два гнізда на кожен гектар.

Вважається, що найдавніші голубині домики були схожі на фортеці у Верхньому Єгипті і купольні голубині домики Ірану. У цих регіонах скрип довжок використовувались фермерами для добрив. Також голубиний скрип використовувався для дубіння шкіри та виготовлення пороху.

Голубні домики зазвичай були великими, круглими спорудами з каменю і з завершенням у вигляді гострих дахів




Слід зазначити, що голубині домики відіграли важливу роль у суспільстві, не лише як символ статусу, але й як елемент зростання культурного самовизначення людей. Вони сприяли не лише забезпеченню їжею, а й екологічній балансу та розвитку сільського господарства. Голубиний скрип був підтримуючою компонентою урбанізації середньовічних поселень, сприяючи розвитку торгівлі та культурного обміну.