Неорумунська архітектура, також відома як Румунський Національний Стиль та Румунське Відродження, з’явилася наприкінці 19 століття у румунському арт-нуво як реакція на французький класицизм. Її метою було створити новий та специфічний архітектурний стиль для Румунії і виникла після стилю Брâнковенеску, який відображав злиття османських та візантійських архітектур з етнографічними елементами Румунії. У традиційному розумінні, румунська архітектура значною мірою була впливована сусідніми країнами, такими як Туреччина, Угорщина та Греція, але зберігала свою унікальну ідентичність.
Відомий румунський архітектор Іон Мінку був провідною постаттю руху, за яким слідували імена такі, як Кристофі Черчез та Ніколае Гика-Будешті. Вони поєднали елементи архітектур сусідніх країн з румунськими мотивами. Форма неорумунської архітектури виглядає детально, але елегантно. Наляжні веранди, мінаретоподібні споруди, вирізані кам’яні колони, куполи, височезні арки, балкона, вирізані дерев’яні двері та височезні віконні рами – це лише деякі типові елементи неорумунського стилю. Неорумунський архітектурний стиль широко використовувався для державно фінансованих громадських програм з метою створення образу національної ідентичності.
Вілла Овустіна Опрана
Вілла Овустіна Опрана була спроектована Вірджинією Андрееску-Харет, першою жінкою, яка отримала ступінь в області архітектури в Румунії. Її було побудовано у 1928 році.
Ресторан “Каса Дойна”
Історичний ресторан “Каса Дойна” відкрито у 1892 році. Його спроектував Іон Мінку, одна з провідних осіб неорумунського архітектурного руху. Будівля була місцем зустрічей для бізнесменів та політиків. У верхній частині фасаду, над арками, йдуть назви винних підприємств, додані Мінку. Сьогодні він продовжує бути рестораном преміум-класу.
Музей Народного Мистецтва Ніколае Міновичі
Музей був збудований для доктора Ніколае Міновичі, який був добрим другом архітектора Кристофі Черчез. Міновичі переконав Черчеза спроектувати його будинок у неорумунському стилі, а не у французькому неокласичному стилі. З часом це перетворилося у перший народний музей Бухареста. Музей занесено до списку історичних пам’яток Міністерством культури та релігійних справ Румунії.
Будинок Лагораві
Завершений у 1890 році, будинок Лагораві є одним із найвідоміших творів Мінку. Це також один з перших прикладів неорумунського стилю. Фасад житлової споруди прикрашений витонченими різьбленнями по дереву, фресками та докладними деталями, під впливом румунських декоративних елементів.
Монастир Ставрополеос
Монастир Ставрополеос був збудований у 1724 році, але протягом років він отримав значні пошкодження з різних причин. Його було реконструйовано Іоном Мінку. Монастир був побудований у стилі Брâнковенеску.
Будинок Гровереску
Будинок Гровереску був спроектований для адвоката Октава Гровереску архітектором Статієм Чіортаном у 1920 році.
Коли архітектори неорумунського стилю об’єднували елементи різних архітектурних культур разом з національними мотивами, це не лише відображало культурний синкретизм, але й створювало унікальну архітектурну мозаїку, яка відображала багатогранність та красу культурного спадку. Ці будівлі стали не лише символом румунської ідентичності, але й віконом у світ, який поглиблює наше розуміння унікальності кожної культури та її здатності прикрашати світ неповторним естетичним дотиком.
Два «Fuller Buildings» Нью-Йорка
