Відомий також як Ват Пакнам Бґасічароен, Ват Пакнам – це буддійський храм у Бангкоку, Таїланд, на березі річки Чаофрайя. По-слідуючому, його назва буквально перекладається як “храм на витоку річки”. Храм має довгу історію, починаючи з 1600-х років, але найцікавішим фактом про нього є недавно представлена статуя Будди заввишки 69 метрів. Це робить статую однією з найвищих у світі, що принесло велику популярність храму та околиці.
Мало записів залишилося, що розповідають про історію Ват Пакнам у XVII столітті. Згідно з ними, храм спочатку належав Королівству Аюттхая, яке існувало в сучасній Таїланді понад 400 років. Королі Аюттхаї намагалися покращити храм, який вони називали “храмом небесного саду палацу”. Однак під час правління останніх королів Сіаму храм потонув у запуску і практично зазнав руйнування. Відродження храму почалося з Луан Пу, який став його абатом в 1916 році. Луан Пу мав чітке уявлення про Ват Пакнам. Він вважав, що храм є одним із найважливіших у країні. Тому він швидко розпочав його відбудову, перетворивши храм, у якому було всього 13 монахів, на установу з 500 монахів.
Хоча статуя Будди Ват Пакнам виглядає золотою, фактично вона зроблена з облицюванням міддю. Її будівництво тривало 5 років, з 2017 по 2022 рік, і майже коштувало 3 мільйони доларів.
Коли Пу помер у 1959 році, чиновники храму вирішили залишити його труну та останки на території храму. До цього дня труна Луан Пу залишається одним із найпопулярніших місць у Ват Пакнам. З архітектурної точки зору, храм є одним із найкращих прикладів буддійської архітектури. Статуї Будди, великі колони та великі зали брали своє натхнення у буддійських амулетів. Більше того, залі наповнені картинами, що представляють різні історії з буддійської міфології.
У буддизмі, висота Будди відіграє важливу символічну роль. Вперше згаданий в Буддистських письмових сутрах, Будда заввишки 69 метрів у Ват Пакнам є не лише видатною сакральною постаттю, а й символом спокою та мудрості, які виражають об’єднаність людських ідеалів. Його конструкція, зроблена з облицюваної міддю, натхненна традиціями та рукотворною витонченістю, нагадує, що краса може бути не лише зовнішня, а й вираженням внутрішньої гармонії і чистоти душі.
