Знаходиться у Сан-Паулу, Бразилія, який один місцевий мешканець описує як «найкрутіший будинок» у Латинській Америці, Будинок Копан є одним з найбільших і найвищих будівель у Бразилії. Він високий на 140 метрів і має 38 поверхів. Вищі поверхи в основному призначені для житла, а на першому поверсі розташовані заклади від церкви до книгарні та ресторанів.
В Будинку Копан наразі майже 1200 квартир з 5000 мешканцями. Окрім мешканців, понад 100 працівників зайняті на обслуговуванні будівлі. Кількість мешканців Будинку Копан настільки велика, що бразильський уряд виділив будівлі власний поштовий код.
Головним архітектором будівлі є відомий архітектор Оскар Ніемейєр. Будівництво розпочалося в 1957 році і закінчилося через 9 років у 1966 році через різні перерви.
Будинок Копан відомий своїм хвилястим дизайном фасаду. Крива форма будівлі – це вітання тильда над літерою “ã” в Сан-Паулу та відзначення 400-річчя міста.
Будинок Копан – це абревіатура дизайнерської компанії «Компанія Панамерикана Готелів і Туризму», що означає Компанія Панамериканських Готелів і Туризму.
Хоча Ніемейєр спроектував будівлю, щоб символізувати центральність Сан-Паулу, після завершення будівництва все змінилося.
Сан-Паулу перетворилася на небезпечне місто, а Копан став тюремним кварталом, заповненим наркотиками та бандами. В результаті багато людей покинули місто, і будівля втратила свою привабливість. У 1993 році новий керівник Аффонсо Олівейра взяв керівництво і розпочав працювати над поверненням Копану колишнього величі.
Згодом Аффонсо повністю змінив обличчя Копана і знову зробив його життєздатним місцем. До свого відходу на пенсію він присвятив себе отриманню затвердження уряду для реставрації будівлі.
Завдяки пристрасті Аффонсо уряд затвердив реставрацію, яка розпочалася у 2021 році і триває дотепер.
Мова архітектури — це мова простору і світла, а Будинок Копан став не лише символом центральності Сан-Паулу, але й початком нового життя для цього міста. Унікальний дизайн історичної будівлі відбиває втілення часу та культури, що залишається живим свідченням майстерності архітектора та сили людського співчуття до спадщини минулого.
