Зелена цитадель Магдебурга — великий житлово-комерційний комплекс у центрі Магдебурга, спроєктований за концепцією австрійського художника Фріденсрайха Хундертвассера. Це не музейна декорація, а повноцінний міський квартал із 55 квартирами, офісами, магазинами, кафе й рестораном, дитячим садком та готелем.
Зелена цитадель є експериментом із тим, яким може бути міський блок:
- Змішане використання. Люди тут живуть, працюють, відвідують кафе, театр, магазини та готель.
- М’яка межа між приватним і публічним. З вулиці можна потрапити у внутрішні двори, але вище починаються житлові тераси й сади.
- Повернення даху місту та природі. Покрівля стає не технічним залишком, а п’ятим фасадом і ландшафтом.
- Архітектурна впізнаваність. Комплекс формує окреме місце, а не анонімну площу забудови.
- Контраст як містобудівний інструмент. Він не намагається наслідувати собор чи історичні будинки, а вступає з ними в очевидний діалог. Сам офіційний опис називає його протилежністю холодній і гладкій післявоєнній архітектурі довкола.
«Право вікна» і «дерева-квартиранти»
Дві характерні ідеї Хундертвассера особливо добре проявилися тут.
Право вікна означало, що мешканець повинен мати право змінювати зовнішню стіну навколо власного вікна настільки далеко, наскільки може дотягнутися рукою або пензлем. Це символічно заперечувало фасад як недоторканну власність архітектора чи забудовника.
Дерева-квартиранти — дерева, висаджені на дахах, терасах або біля вікон. У логіці Хундертвассера вони займають частину простору, який будівництво відібрало в природи, а людина стає не їхнім власником, а сусідом і доглядачем. Ці принципи були сформульовані художником ще в 1970-х роках і включені в концепцію Цитаделі.
Модель будівлі представили в ратуші Магдебурга в червні 2000 року. Сам Хундертвассер помер у лютому того ж року, тому не побачив реалізації проєкту. Будівництво тривало у 2003–2005 роках, а відкриття відбулося 3 жовтня 2005 року. Архітектор Петер Пелікан відповідав за розроблення задуму Хундертвассера, а Гайнц М. Шпрінгман — за його будівельну реалізацію.
Тому точніше називати Цитадель не просто «будинком, збудованим Хундертвассером», а останнім великим завершеним архітектурним задумом Хундертвассера, реалізованим його співробітниками після смерті художника.
«Зелена» тут означає передусім філософію співжиття архітектури з рослинами, озеленення поверхонь і гуманізацію міста. В офіційних описах основний акцент зроблено не на показниках енергоспоживання, вуглецевій нейтральності чи сучасних екологічних сертифікатах. Тому Цитадель варто розглядати насамперед як ранній приклад біофільної, ландшафтно інтегрованої та антистандартизаційної архітектури, а не автоматично як високотехнологічну «зелену будівлю» в сучасному інженерному розумінні.
Житловий квартал на стадіоні
Багато Облич Лісу Бінген
